ДЛЯ ГЕНЕРАЛА Чи дозволить,генерал? Я хотіла попросити Уділити п * ять хвилин. Признаюся, що не смію Завдавати вам турбот. Та моя завітна мрія— (Повсяк час мене гризе, Може навіть дошкуляє. Господи ,мені прости, Зло вчинить не допусти, Осрамитися не дай, Все таки він генерал. Поза всяких забобон, Ти,мені допоможи) Генерала взять в полон. У полон свого кохання, У обійми моїх рук. Поцілунками осиплю Уста,носик,брівки,личко, Оченята,нагі груди. До борідки доторкнусь І по шийці проведу. Кожен пальчик поцілую, Спинку теж помасажую, Що би знав любов мою. Буде наш пан шенерал У полоні як в раю. Постривайте,генерале! Мрія то пуста затія. От у реальному житті Все не так-то просто є. Ми признатися примхливі, Вередливі і вразливі. Хоча ви і при званні: Що би не сказать вам «ні», Що би душу і серденько Щонайкращої здобуть, Генералом у коханні Мабуть тако ж треба буть. ...
Публікації
НЕЦІЛОВАНІ УСТА /вальс/ Ти зустрівся мені на весні, І затьмарив увесь світ собою. Від тоді лиш тобою живу, Лише в мріях щоденно з тобою. Як я прагну кохання твого – Ти для мене єдиний на світі. В своїх мріях тебе золочу. Все надіюсь мене ти помітиш. Чи нема в світі інших людей? Що запав ти в дівочую душу. Соколинії очі твої,а постава? Твій спокій?—спокуса. На балу у шикарнім вбранні Попри тебе у вальсі кружляю. Я із тебе не зводжу очей, Ти на мене чомусь не зважаєш. Чому сум на твоєму лиці? Чому ходиш ще й досі без пари? Щоб на мене поглянуть хоч раз, О, які маю мати я чари. Як я прагну кохання твого— ...
