МОЄ БАЧЕННЯ
(події в Україні) К Р У Т О Посилала мати доню До міста учитись. Й наставляла,як їй В місті жити. Живи доню по Божому, Так як християни, Та старайся не любити Москалів поганих. Москаль каже «люблю тєбе» І «тєбе зарежу». Цей вислів дочку Спочатку збентежив. Подивилася на матір— Старенька матуся, Спрацьована, І сиве волосся. Знала тільки цекву й землю. На ній працювала. Скільки в житті тих москалів Вона повидала? Був десь в селі один москаль, А то й ні одного. Коли вона ті висновки Зробила,небога? Вчилась дочка,виростала Й вродливою стала. Скільки хлопців задивлялось-- Та між ними судженого поки не траплялось. Були львівські і київські, Були із Полтави. Став раз залицятись І москаль поганий. Ходив,топтав попід вікна. Проводжати брався, Чи з навчання,чи з практики. Хоч отримував відказ, Але не здавався. Як тільки її побачить , Приступає радо. А раз каже:»Мнє с тобою...